vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобІнфекційні хворобиЕризипелоїд

Еризипелоїд


Еризипелоїд (бешиха свиней) - гостра бактерійна хвороба з обмеженим запаленням шкіри і суглобів кисті.

Етіологія еризипелоїду

Збудник - грампозитинна паличка з роду еризипелотрикс, яку можна виділити від багатьох видів тварин. Мікроб відносно стійкий у зовнішньому середовищі.

Епідеміологія еризипелоїду

Людина заражається від свиней, великої та дрібної рогатої худоби, щурів, мишей, риби, домашніх і диких птахів. Зараження відбувається через ушкоджену шкіру кистей при догляді за хворими тваринами, їх забої і розбиранні туші, рідше інфекція передається грунтом, водою, фуражем. Найчастіше хворіють працівники м'ясокомбінатів, свиноферм, продавці м'яса, домогосподарки. Захворюваність спорадична з деякою літньо-осінньою сезонністю.

Патогенез еризипелоїду

Збудник розмножується у шкірі в місці проникнення. У запальний процес залучаються міжфалангові суглоби. У разі проникнення мікроорганізмів у кров може розвинутися сепсис. Виникненню хвороби сприяє тривале охолодження. У перехворілих залишається слабкий імунітет.

Клініка еризипелоїду

Клініка, інкубаційний період триває 1-7 діб. Найчастіше трапляється шкірна форма з ураженням кисті, рідше - шкірно-суглобова, дуже рідко - септична та ангінозна.
При шкірній формі на місці проникнення збудника з'являються свербіння, пульсуючий біль, пізніше виникає червона пляма з набряком (бляшка), яка оточена яскраво-червоним валиком. Вона швидко збільшується. На бляшці можуть розвинутися кілька прозорих або геморагічних пухирчиків. Поряд можуть з'явитися нові ділянки запалення, шо зливаються між собою. Запальний процес може охопити весь палець, кілька пальців, долоню, зрідка поширюється на всю кисть. Згодом центральна частина еритеми западає і стає блідо-синюшною. Температура тіла субфебрильна або нормальна.
При шкірно-суглобовій формі найчастіше вражені суглоби між І і II фалангами. Припухаючи, палець набирає веретеноподібної форми. Запалення супроводжується сильним болем, вираженим набряком і згинальною контрактурою. Хвороба триває кілька тижнів, часто рецидивує.
Септична форма супроводжується ознобом, підвищенням температури тіла до 39-40 °С, вираженою інтоксикацією з маренням. Крім багряної еритеми можна виявити збільшення печінки і селезінки, ознаки ендомюкардиту, менінгоенцефаліту, пневмонії. Перебіг тяжкий.
Ангінозна форма характеризується болем у горлі, ознобом, високою температурою тіла. Слизова оболонка ротової частини глотки яскраво-червоного кольору, підщелепні лімфатичні вузли збільшені та болючі. На шкірі з'являється блідо-рожева плямиста висипка.
При дослідженні крові виявляють помірний лімфоцитоз, іноді зростання ШОЕ.

Діагностика еризипелоїду

Діагностика грунтується на клінічних і епідеміологічних даних. Діагноз можна підтвердити виділенням збудника та серологічними реакціями. Слід диференціювати від панарицію, бешихи, хвороби Лайма, шкірної форми сибірки, вузлуватої еритеми, алергічного дерматиту.

Лікування еризипелоїду

Хворих із шкірною і шкірно-суглобовою формами еризипелоїду лікують амбулаторно, при генералізації процесу - госпіталізують. Найефективнішими є бензилпеніцилін, левоміцетин, тетрациклін, еритроміцин, які застосовують у середніх дозах протягом 6-7 днів. Для місцевого лікування використовують еритемні дози УФО, лазерне опромінення, індометацинову мазь, нафталан, компреси з димексидом, при артритах - гіпсову пов'язку.

Профілактика еризипелоїду

Обережність при обробці м'яса, риби, догляді за хворими тваринами. Дезінфекція ран. Дератизація.