vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобІнфекційні хворобиЕшерихіоз

Ешерихіоз


Ешерихіоз (колі-інфекція) - гостра інфекційна хвороба, яка викликається патогенними кишковими паличками і характеризується синдромом ураження травного каналу і розладами водно-електролітного обміну.

Етіологія ешерихіозу

Збудником є грамнегативна ентеропатогенна кишкова паличка, яка має складний антигенний комплекс: соматичний термостабільний О-, соматичний термолабільний К-, джгутиковий термолабільний Н-антигени. За О- і К- антигенами ешерихії розподіляють на окремі серологічні групи. Збудник досить стійкий у довкіллі, може розмножуватися в деяких харчових продуктах.
За особливостями викликаних ними захворювань і за О- антигеном ешерихії розподіляють на 4 підгрупи: ентеропатогенні - ЕПЕ (018, 026, 044, 055, 075, 086, 0111, 0114, 0119, 0126, 0127, 0142, 0145, 0153), ентероінвазивні - ЕІЕ (028, 033, 0112, 0115, 0124, 0129, 0135, 0136, 0143, 0144, 0151, 0152, 0164), ентеротоксигенні - ЕТЕ (06, 07, 08, 09, 015, 020, 025, 027, 073, 078, 0148, 0159), ентерогеморагічні - ЕГЕ (0157). Збудник утворює нейротропний екзо- й ентеротропний ендотоксин.

Епідеміологія ешерихіозу

Головним джерелом інфекції є людина (хвора, рідше бактеріоносій), інколи - тварини (особливо в осіб, професія яких пов'язана із тваринництвом). Механізм передачі фекально-оральний. Реєструються як спорадичні випадки, так і епідемічні спалахи. Контагіозність висока.
Частіше хворіють діти, які перебувають на ранньому штучному вигодовуванні. В дитячих колективах інфекція розповсюджується через іграшки, предмети догляду, руки персоналу. Можуть бути великі водні спалахи. Після перенесеної інфекції імунітет нестійкий, типоспецифічний.

Патогенез ешерихіозу

У дорослих цс захворювання екзогенне, у дітей може бути й ендогенним (при різкому ослабленні організму внаслідок порушення характеру харчування, при перегріванні та з інших причин можуть захворіти діти, які були носіями ентеропатогенної кишкової палички). Збудник розмножується у тонкій кишці. Під впливом його екзо- і ендотоксинів порушується проникність слизової оболонки кишок, токсини діють на нервову і судинну системи, викликаючи загальний токсикоз, розлади гемодинаміки, інфекційний колапс. У патогенезі дизентерієподібної колі-інфекції, імовірно, діють такі самі механізми, як і при дизентерії, що й обумовлює переважне ураження дистального відділу товстої кишки.

Клініка ешерихіозу

Інкубаційний період становить 3-6 діб. Симптоматика і перебіг ешерихіозу залежать від виду збудника.
ЕПЕ викликають захворювання переважно в дітей. Хвороба починається поступово, з проносу. Випорожнення рідкі, рясні, водянисті, «бризкаючі», безколірні або забарвлені в жовтий колір, з домішками незначної кількості слизу. Поступово, протягом кількох днів, наростають симптоми інтоксикації, нечасте блювання спостерігається з першого дня. При легкому перебігу хвороби стан хворого майже не порушений. Форма середньої тяжкості характеризується підвищенням температури тіла, неспокоєм, значною діареєю (випорожнення до 8-10 разів на добу), здуттям живота, відсутністю зростання маси тіла. При тяжкому перебігу дуже виражені токсикоз і ексикоз, спостерігаються висока гарячка (39-40 °С), повторне блювання, анорексія. Маса тіла дитини зменшується, розвиваються симптоми зневоднення - тургор тканин знижений, зморшки шкіри не розгладжуються, слизові оболонки сухі, очні яблука і тім'ячко запалі. Шкіра бліда, тони серця глухі, артеріальний тиск знижений; олігурія.
Клініка ешерихіозу, який спричинений ЕІЕ, подібна до клініки дизентерії. Початок гострий - з підвищення температури тіла до 37,5-39 °С, болю в нижній частині живота, загальної слабості, болю голови. Нудота та блювання бувають рідко. Випорожнення до 10 разів на добу, рідкі, з домішками слизу, іноді крові. При дуже тяжкому перебігу захворювання випорожнення можуть нагадувати «ректальний плювок». Шкірні покриви бліді, язик вологий, укритий білим або сірим нальотом. Пульс частий. Живіт здутий, м'який, відзначаються бурчання у кишках, спазм і болючість товстої кишки, а також болючість у навколопупковій ділянці.
ЕТЕ викликають холероподібний ешерихюз. У цьому випадку провідним є синдром гастроентериту. Захворювання супроводжується багаторазовим блюванням, гострим болем у надчерев'ї. Відразу з'являються часті водянисті випорожнення без патологічних домішок. Температура тіла залишається нормальною.
При дослідженні крові виявляють помірний нейтрофільний лейкоцитоз, паличкоядерний зсув, незначне збільшення ШОЕ. Дані копрограми засвідчують наявність слизу, неперетравленої клітковини, лейкоцитів, рідше еритроцитів. При ректороманоскопії виявляють катаральний, катарально-ерозивний або катарально-геморагічний проктосигмоїдит.

Діагностика ешерихіозу

Діагностика грунтується на клініко-епідемюлогічних даних та результатах бактеріологічного дослідження. Діагноз ешерихіозу підтверджується виділенням із промивних вод шлунка, блювотних мас, випорожнень певних сероварів у монокультурі, виявленням здатності їх до утворення токсинів. Ураховують також зростання титру специфічних антитіл у динаміці захворювання в 4 рази і більше. Диференціювати потрібно від дизентерії, холери, сальмонельозу, вірусної діареї.

Лікування ешерихіозу

Госпіталізують хворих з тяжким перебігом ешерихіозу і згідно з епідеміологічними показаннями. Антибактеріальну терапію призначають залежно від чутливості збудника. Частіше використовують неоміиин, мономіцин, гентаміцин, канаміцин, поліміксину М сульфат, невіграмон, фуразолшон. їх призначають усередину, при тяжкому перебігу або супутніх інфекціях - парентерально; курс лікування - 7-10 днів.
Ефективним є коліпротейний бактеріофаг, який застосовують при лікуванні легких і середньої тяжкості форм хвороби (у поєднанні з антибіотиками), а також призначають носіям (по 2-3 курси, кожний протягом 5-7 днів, перерва З дні).
За показаннями проводять регідратаційну та дезінтоксикаційну терапію. З метою нормалізації водно-сольового балансу призначають глюкосол або регідрон усередину, при тяжкому перебігу внутрішньовенно вводять трисоль, ацесоль, квартасоль тощо. Патогенетично обгрунтоване приймання ентеросорбентів протягом 3-4 днів. При вираженому токсикозі показані глюкокортикоїди.
Реконвалесцентів виписують із стаціонару після клінічного одужання; пацієнтів, що належать до декретованої групи, - після дворазового одержання негативного результату бактеріологічного дослідження калу.

Профілактика ешерихіозу

Раннє виявлення й ізоляція хворих на ешсрихіоз, запобігання заносу інфекції в дитячі та лікувальні заклади. Бактеріологічне обстеження на ешерихіоз вагітних, породіль та новонароджених у пологових будинках, дітей при оформленні їх у дитячі заклади, надходженні в лікарні з будь-якими захворюваннями. Суворе додержання правил гігієнічного догляду за дітьми, дезінфекція предметів догляду, іграшок, приміщень.