vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобІнфекційні хворобиТрихінельоз

Трихінельоз


Етіологія трихінельозу

Збудник - трихінела, яка є живородячим паразитом.

Епідеміологія трихінельозу

Трихінельоз належить до природно-осередкових біогельмінтозів. Трихінелами найчастіше уражені вовки, собаки, лисиці, щури, миші. В організм людини паразит потрапляє при споживанні сирого або недостатньо термічно обробленого м'яса свиней або диких кабанів. У процесі перетравлення його трихінели звільняються із капсул, занурюються в слизову оболонку тонкої кишки і за 1-1,5 доби дозрівають. Статевозрілі самки відкладають велику кількість личинок, які з лімфою і кров'ю розносяться по організму та осідають у поперечносмугастих м'язах, головним чином міжреберних, жувальних, язика, глотки, діафрагми, очей. Протягом 18-20 днів личинки дозрівають і згортаються у спіралі. Довкола них формується сполучнотканинна капсула, яка з часом вапнується. У такому стані личинки можуть зберігати життєдіяльність 25 років і довше. Сприйнятливість людей висока. Захворювання частіше групові, можливі повторні інвазії.

Патогенез трихінельозу

Продукти обміну і загибелі паразитів спричиняють розвиток тяжких алергічних реакцій організму з ураженням судин, порушенням гемокоагуляції та розвитком міозитів.

Клініка трихінельозу

Інкубаційний період триває від 5 до 45 діб. Хвороба нерідко починається із симптомів ентериту. Кардинальними ознаками є набряк повік і обличчя, міалгії, гарячка, висока еозинофілія крові. Біль найчастіше виникає в очних, жувальних, шийних і литкових м'язах. Інтенсивність болю дуже зростає при рухах, пальпації м'язів. Гарячка ремітуючого типу, рідше постійна або переміжна. Еозинофілія досягає 50-60 % і більше, часто виявляється лейкоцитоз. Хворі скаржаться на біль голови, безсоння, нудоту, іноді виникає пронос. На шкірі з'являються різноманітні висипання. Пульс частий, спостерігається артеріальна гіпотензія. Летальність при тяжких формах досягає 10-30 %.
Ускладнення: міокардит, менінгоенцефаліт, пневмонія, нефрит, тромбоз.

Діагностика трихінельозу

Вирішальне значення може мати трихінелоскопія м'яса, яке вживали хворі. Використовують серологічні реакції та алергічну пробу, які стають позитивними з 2-3-го тижня захворювання. В спірних випадках роблять біопсію м'яза хворого.

Лікування трихінельозу

Лікування в умовах стаціонару. Проводять терапію мебендазолом (вермокс) і мінтезолом. Чим раніше їх призначити, тим кращими будуть результати. В тяжких випадках застосовують глюкокортикоїди. Реконвалесцентів спостерігають до 1 року.

Профілактика трихінельозу

Забороняється вживати в їжу недостатньо відварену чи смажену свинину та м'ясо диких тварин. Важливе значення має трихінелоскопія м'яса. У випадку виявлення паразита воно підлягає утилізації.