RUUA
Головна -> Нервові хвороби -> Енцефалопатія дисциркуляторна

Енцефалопатія дисциркуляторна

Енцефалопатія дисциркуляторна - поступово прогресуючі органічні зміни мозкової тканини, які розвиваються на тлі різних судинних захворювань - атеросклерозу, гіпертонічної хвороби та ін. Згідно з етіологічним чинником виділяють атеросклеротичну, гіпертонічну та інші форми енцефалопатії.
Дисциркуляторна енцефалопатія, яка виникає при різних захворюваннях, має багато спільного як за клінічними проявами, так і в перебігу, однак деякі її особливості залежать від етіологічного чинника.

Клініка дисциркуляторної енцефалопатії

Перші клінічні ознаки атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії відзначаються в осіб віком 50-60 років, іноді у 45 років. Для початкового періоду захворювання (І стадія) характерний псевдоневрастенічний синдром: емоційна несталість, дратівливість, плаксивість, погіршання пам'яті, біль голови, запаморочення, розлади сну, шум у вухах тощо. Часто спостерігаються підвищена судинна реактивність, коливання артеріального тиску. Ознак органічного ураження нервової системи в цій стадії звичайно не виявляють. На очному дні - звуження артерій сітківки. Працездатність хворих періодично знижується, лікувально-профілактичні заходи можуть сприяти сталій компенсації.
При несприятливому перебігу захворювання, особливо в разі дії різних екзогенних чинників, клінічні симптоми стають тяжчими і відповідають дисциркуляторній енцефалопатії II стадії. Підвищена втомлюваність, біль голови, запаморочення, порушення сну носять сталий характер; нерідко виникає стан непритомності. Посилюється емоційна неврівноваженість. При неврологічному обстеженні виявляють негрубі органічні симптоми: асиметрію черепної іннервації, сухожильних рефлексів, м'язового тонусу, нечіткі пірамідні знаки, субкортикальні рефлекси. Характерна вегетативно-судинна лабільність; нерідко виникають транзиторні ішемічні атаки, після яких органічна/симптоматика посилюється. Часто спостерігаються зміни психіки: у хворого з'являється невпевненість у собі, схильність до пригніченості, егоцентризм, погіршується пам'ять, особливо на біжучі події; знижуються активність, ініціативність, працездатність. Зміни
на очному дні стають яскравішими, вони обумовлені атеросклеротичним або гіпертонічним ангіосклерозом. Працездатність хворих знижується.
При дисциркуляторній енцефалопатії III стадії прогресує зниження пам'яті й уваги, звужується коло інтересів і поступово розвивається недоумство. Перебіг хвороби поглиблюється повторними церебральними кризами та інсультами. В неврологічному стані у цій стадії відзначаються чіткі органічні симптоми: недостатність черепної іннервації, парези КІНЦІВОК, порушення чутливості, афатичні, вестибулярні, мозочкові розлади. Часто спостерігаються псевдобульбарний синдром, дисфонія, дизартрія, дисфагія, що поєднуються із симптомом орального автоматизму, підвищенням глоткового і нижньощелепного рефлексів, насильним плачем і сміхом. При ураженні підкіркових вузлів виникає аміостатичний синдром. На очному дні в цій стадії з являються грубі зміни: при атеросклерозі - склероз судин сітківки, іноді симптом мідного і срібного дротика; при гіпертонічній хворобі - гіпертонічний ангіосклероз і ретинопатія з феноменами артеріовенозного перехресту (Салюс-Гунн I, II, III), феноменом Гвіста, іноді крововиливи.

Лікування дисциркуляторної енцефалопатії

Лікування основного захворювання і усунення порушень мозкових функцій. При атеросклеротичній енцефалопатії призначають дієту із обмеженням жирів і кухонної солі. Хворим потрібно систематично приймати вітаміни, особливо аскорбінову кислоту. Призначають препарати гіпохолестеринемічної дії: цетаміфен, лінетол, місклерон, пармшин, ліпостабіл. Використовують і гормональні препарати: тиреоїдин, тестостерону пропіонат (по 1 мл 1 % розчину під шкіру 2-3 рази на тиждень, на курс - 15 ін'єкцій); діетилстильбестролу пропіонат (по 1 мл 1 % розчину через день внутрішньом'язово, на курс - до 20 ін'єкцій). При гіпертонічній енцефалопатії - лікування гіпертонічної хвороби. При всіх видах дисциркуляторної енцефалопатії показані повторні курси вазоактивних засобів (кавінтон, стугерон, ксантинолу нікотинат, серміон, трентал) і препаратів, які поліпшують метаболізм мозкової тканини (аміналон, пікамілон, пфацетам, піридитол або енцефабол, церебролізин), а також гіпербарична оксигенація. Симптоматичне лікування: при безсонні - радедорм, рудотель, сибазон (реланіум), тазепам; при головному болю - болезаспокійливі засоби; при запамороченні - цинаризин, кавінтон, белоід, торекан, дедалон. Важливе значення мають психотерапія, раціональне працевлаштування хворих, додержання ними режиму праці та відпочинку.