vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобНервові хворобиНевралгія трійчастого нерва

Невралгія трійчастого нерва


Невралгія трійчастого нерва - хвороба, яка часто трапляється у людей похилого віку. Найчастіші причини: грип, ангіна, захворювання придаткових пазух носа, зубощелепного апарату, вірус герпесу, деякі хвороби обміну (цукровий діабет, подагра), хронічні інфекції (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз) та ін. Має значення також вузькість кісткових каналів, крізь які проходять гілки трійчастого нерва і його ганглія, недостатність кровопостачання в ділянці його ядер.

Клініка невралгії трійчастого нерва

Головна ознака - приступ жорстокого болю в ділянці обличчя, щелепи. Цьому може передувати короткочасне відчуття жару або свербіння. Частіше приступ розвивається раптово і триває від кількох секунд до 1-2 хв. Спочатку біль з'являється в ділянці, яку іннервуе одна з гілок трійчастого нерва, потім може поширюватися на все обличчя. Інколи він іррадіює у вухо, потилицю, шию, око, зуб. Приступ болю може супроводжуватись рефлекторним спазмом мімічних і жувальних м'язів. Під час приступу з'являються гіперемія і набряк відповідної половини обличчя, сльозотеча, гіперсекреція слизу з носа. При обережному натисканні виявляється болючість у точках виходу гілок трійчастого нерва. Іноді на обличчі буває ділянка («куркова зона»), легкий дотик до якої спричиняє приступ болю, а натискування припиняє його. Біль провокують хвилювання, дотик до обличчя, голосна розмова, холод, жування твердої їжі тощо. Захворювання має різний перебіг. В одних хворих приступи болю відмічаються рідко, мають незначну інтенсивність, можуть зникнути без лікування, в інших - сила болю, частота його виникнення швидко наростають, приступи ідуть майже безперервно один за одним, хворі не можуть жувати, відмовляються від їжі, через біль не можуть спати.

Лікування невралгії трійчастого нерва


Лікування проводять амбулаторно і в стаціонарі. Його спрямовують на усунення захворювання, внаслідок якого з'явилася невралгія, і припинення больового приступу. Призначають фінлепсин або тегретол - 3-5 таблеток на добу, поступово збільшуючи дозу; ефект настає через 3-8 діб. Використовують також інші протисудомні засоби: дифенін, морфолеп, етосуксемід, триметин, клоназепам, натрію вальпроат. Призначають також ганглерон, піридоксин, ціанокобаламін, фізіотерапію (електрофорез новокаїну, муміє, УВЧ, ультразвук, діадинамічні струми), голковколювання. У деяких випадках застосовують рентгенотерапію. За відсутності ефекту лікування та при значній інтенсивності болю показані алкоголізація гілок трійчастого нерва або складні інтракраніальні операції з перерізкою корінця нерва. Застосування наркотичних знеболювальних засобів протипоказано.