vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобНервові хворобиПухлини головного мозку

Пухлини головного мозку


Пухлини головного мозку спостерігаються в осіб різного віку, бувають первинні і метастатичні. За локалізацією їх розподіляють на супра- і субтенторіальні (розташовані вище і нижче від мозочкового намету), екстрацеребральні (поза речовиною мозку) та інтрацеребральні (які ростуть у речовині мозку). За гістологічною будовою пухлини досить різноманітні. Найчастіше трапляються нейроектодермальні (є гліоми й невриноми), які походять з нейроектодермального зародкового листка. З мозкових оболонок розвиваються оболонково-судинні пухлини (менінгіоми), які займають друге місце після нейроектодермальних. Третю групу становлять ппофізарні пухлини (аденоми, краніофарингіоми).
Можуть бути і метастатичні пухлини: метастази раку з легень, шлунка, молочної залози. Одні пухлини головного мозку характеризуються повільним обмеженим ростом; інші - швидким, інфільтративним ростом, вони злоякісні.

Клініка пухлин головного мозку

Пухлини головного мозку проявляються загальномозковими, вогнищевими симптомами, а також симптомами на відстані. Загальномозкові симптоми виникають унаслідок підвищення внутрішньочерепного тиску, причиною якого є збільшення через пухлину об'єму мозку, порушення відтоку спинномозкової рідини і венозної крові. До них належать: біль у голові, блювання, запаморочення, порушення психіки, набряк зорових нервів, епілептичні припадки, сповільнення пульсу. Біль голови може бути приступоподібним або постійним, він інтенсивний, розпираючий, особливо вночі, під ранок. На висоті болю з'являється блювання без нудоти, частіше вранці, натще. Після блювання настає тимчасове полегшення, біль зменшується.
Характерні зміни психіки: млявість, оглушення, сонливість, апатія, інколи збудження, безглузді вчинки, зниження пам'яті. Хворі відзначають зниження гостроти зору, туман перед очима, особливо вранці, згодом набряк зорових нервів може призвести до їх атрофії з втратою зору. На рентгенограмі черепа з'являються ознаки підвищення внутрішньочерепного тиску: «пальцеві вдавлювання», стоншення кісток, розходження швів черепа, посилення судинного малюнку, остеопороз спинки турецького сідла. Тиск спинномозкової рідини підвищений до 200-300 мм вод. ст. (норма - 150 мм вод. ст.), вміст білка збільшується до 0,5-3 г/л (норма - 0,22-0,33 г/л).
Залежно від локалізації пухлини спостерігаються відповідні вогнищеві симптоми. Так, при півкульних пухлинах можуть спостерігатися періодичні судомні приступи, слабкість у кінцівках, випадіння чутливості, розлади мови, читання, письма, рахунку, порушення пізнавання предметів при обмацуванні (астереогнозія), цілеспрямованості рухів (апраксія), нюхові, зорові галюцинації, випадіння полів зору.
У дітей пухлини локалізуються частіше в задній черепній ямці (мозочок і IV шлуночок). Вогнищеві симптоми в таких випадках проявляються хиткою ходою, порушенням координації рухів, вимушеним положенням голови, зниженням тону су м'язів кінцівок, ністагмом (посмикування очних яблук при відведенні в сторони). Зміна положення голови посилює її біль. З'являються запаморочення, блювання, розлад дихання й серцевої діяльності.
Симптоми на відстані найчастіше проявляються ознаками ураження черепних нервів, особливо відвідного, рідше - окорухового нерва, а також пірамідними і мозочковими ознаками, які потрібно враховувати, шоб не помилитися при визначенні локалізації пухлини.
Для діагностики пухлини головного мозку і визначення її розташування застосовують електроенцефалографію - запис біострумів мозку; ехоенцефалографію - ультразвукове дослідження мозку; ангіографію - введення контрастних речовин у судини мозку; комп'ютерну томографію і ядерно-магнітний резонанс, а також радіонуклідні дослідження мозку.
Клінічний перебіг пухлини мозку великою мірою залежить від її гістологічної структури. Злоякісні пухлини розвиваються швидко, доброякісні - повільніше. Як злоякісні, так і доброякісні пухлини стискають речовину мозку, ведуть до розладу кровообігу і циркуляції спинномозкової рідини, а також спричиняють інтоксикацію організму.

Лікування пухлин головного мозку

Найефективнішим методом лікування є хірургічне видалення пухлини. Успіх оперативного лікування залежить від характеру її росту, будови і локалізації. В деяких випадках призначають рентгенотерапію і хіміотерапевтичні засоби, проте ефективність цих методів нині ще недостатня. Симптоматичне лікування включає призначення дегідратуючих (манітол, фуросемід, урегіт, дексаметазон) і болезаспокійливих засобів. При судомах призначають бензонал, фенобарбітал, карбамазепін, фінлепсин, діазепам, антелепсин, натрію вальпроат та ін.