vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобНервові хворобиТравма спинного мозку

Травма спинного мозку


Часто поєднується з травмою хребта, але може бути ізольованою. Серед травматичних ушкоджень спинного мозку розрізняють струс, забій (контузію) і стискання.

Струс спинного мозку

Після травми раптово розвивається спинальний шок, зникають рухи у верхніх і нижніх кінцівках на декілька хвилин або годин, після чого рухи повністю відновлюються. Спеціального лікування не потрібно.

Забій спинного мозку

Забій спинного мозку - травматичне ушкодження спинного мозку. У хворих при контузії спинного мозку розвиваються корінцевий біль, паралічі або парези кінцівок, порушення чутливості, сечовиділення й дефекації, пролежні та інші трофічні розлади. Характер розладів та їх ступінь залежать від того, який сегмент спинного мозку уражено. Коли уражені І-IV шийні сегменти, може швидко настати летальний кінець унаслідок паралічу судинорухового центру довгастого мозку й зупинки серцевої діяльності. Якщо хворий не загинув, то в нього визначається центральний параліч верхніх і нижніх кінцівок, утрата чутливості донизу від рівня ураження, розлад дихання, серцевої діяльності, ковтання і функції тазових органів. У разі ураження V-VIII шийних сегментів спинного мозку розвивається млявий параліч верхніх кінцівок і спастичний - нижніх, випадає чутливість донизу від рівня ураження, настає розлад функції тазових органів. При ураженні грудних сегментів спинного мозку спостерігається центральний параліч нижніх кінцівок, а поперекових - периферичний параліч, утрата чутливості нижче від рівня ураження, порушення функції тазових органів (затримка або нетримання сечі і калу). Ураження нижніх крижових сегментів спинного мозку, які відповідають рівню І-II поперекових хребців, проявляється у випадінні чутливості в ділянці промежини і порушенні сечовипускання й дефекації (нетримання). Наслідком травматичних ушкоджень спинного мозку можуть бути такі ускладнення, як пролежні, цистит, пієлонефрит, сепсис, остеомієліт хребта.
Лікування. Фізіологічне положення паралізованих кінцівок. При затримці сечі - звільнення сечового міхура катетером 2 рази на добу з обов'язковим промиванням міхура фурациліном, 2 % борною кислотою або слабким розчином калію перманганату. Ін'єкції дексаметазону (20 мг - ударна доза) з послідовним прийомом всередину по 4 мг кожні 6 год протягом 3-5 діб, потім всередину по 1 таблетці 4 рази, потім 3, 2 і 1 раз на добу - не більше 10 днів. Показані ін'єкції тіаміну, ціанокобаламіну (по 15-20 ін'єкцій), прозерину (по 1 мл 0,05 % розчину, 15 ін'єкцій ) при млявих парезах, АТФ і ретаболілу (1 ін'єкція на тиждень протягом 4 тиж).
Пасивна лікувальна гімнастика з приєднанням активних рухів. Масаж уражених кінцівок. При високому тонусі в м'язах паралізованих кінцівок - меліктин по 2 таблетки 4 рази на день, або седуксен по 1 таблетці 3-4 рази на день, або баклофен по 0,5-1 таблетці 2 рази на день, фізіотерапевтичне лікування - ультразвук з гідрокортизоном на ділянку контузії, іоногальванізація з йодидом калію, потім з лідазою. За необхідності проводять ортопедичне лікування. Показано реабілітаційне лікування на курортах з використанням грязе-, водо-, механотерапії (Одеса, Слов'янськ, Саки, Хмільник та ін.).

Стискання спинного мозку

Стискання спинного мозку виникає при переломі хребта зі зміщенням відламків або при вивиху, грижі міжхребцевого диску, стисненні інородним тілом або гематомою, яка утворилася над твердою мозковою оболонкою.
Клініка. При стисканні спинного мозку відзначаються сильний біль у зв'язку з компресією корінців спинного мозку, парези кінцівок із порушенням чутливості в них (больової, температурної, дотикової), порушення функції тазових органів. Може бути часткове порушення функції спинного мозку або повне поперечне його ураження.