vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобНервові хворобиЗапаморочення

Запаморочення


Запаморочення - відчуття порушення просторової орієнтації тіла, тобто хворий відчуває, ніби він сам або оточуючі його предмети обертаються в просторі. Такий стан спостерігається при фізіологічній стимуляції або патологічній дисфункції будь-якої з трьох сенсорних стабілізуючих систем: вестибулярної, зорової, соматосенсорної. Зовнішній світ може здаватися рухомим. Здебільшого цей рух обертальний, але можуть спостерігатися й інші форми рухів: коливання, падіння, рухи всередині тіла, наприклад у голові, тощо. Запамороченню нерідко супутні падіння, ністагм, диплопія, атаксія в кінцівках, вісцеральні порушення (блідість, пітливість, зміни пульсу та артеріального тиску, нудота, блювання, пронос).
Виділяють такі різновиди запаморочення: психогенне (внаслідок коркових розладів), зорової природи; при стовбурових порушеннях, ураженні мозочка, VIII пари черепних нервів, лабіринту (хвороба Мсньсра). При багатьох захворюваннях важко визначити точний рівень генерації симптомів.
Лікування симптоматичне. Показані протигістамінні препарати (цинаризин, піпольфен), похідні фенотіазину (метеразин, торекан), протисудомні (фенобарбітал, дифенін, антелепсин), протидепресивні (амітриптилін), судинорозширювальні (нікотинова кислота, но-шпа, ксантинолу нікотинат), холінолітичні (атропіну сульфат, белоід, беласпон, платифілін), протиблювотні (церукал, аміназин, дроперидол, галоперидол), сечогінні засоби (фуросемід, діакарб, урегіт). При гострих атаках призначають парентерально седуксен, піпольфен, торекан, метеразин, церукал, атропін, магнію сульфат, натрію гідрокарбонат, дексон. Відчуття дзвону у вухах інколи зменшується при прийманні фінлепсину, фенобарбіталу. Лікують хворих амбулаторно, у тяжких випадках - у неврологічному стаціонарі.