vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобПсихічні та наркологічні хворобиПрогресивний параліч

Прогресивний параліч


Прогресивний параліч - результат пізнього сифілітичного ураження головного мозку, при якому переважають дифузні, здебільшого дистрофічні, процеси з боку нервової системи.
Інкубаційний період від зараження сифілісом до початку захворювання на прогресивний параліч становить пересічно 10-13 років (від 4-6 до 15).
Початкова стадія (псевдоневрастенічна, препаралітична). Своєчасне розпізнавання хвороби у цій стадії має велике значення для ефективності лікування. Для неї характерні підвищена стомлюваність, зниження працездатності, дратівливість, прогресуючий біль голови. Виникає відчуття розбитості і втоми вранці, сонливості вдень; спостерігаються зменшення апетиту або ненажерливість. У цій стадії хвороби можна виявити зниження здатності хворого коригувати власні помилки, критично ставитись до свого стану, тобто елементи початкового порушення інтелекту і зміни особистості.
Неврологічний статус характеризується зіничними порушеннями (міоз, іноді мідріаз, анізокорія, неправильна форма зіниць). Одними з ранніх симптомів хвороби є млявість або відсутність реакції зіниць на світло при збереженні її на акомодацію і конвергенцію (симптом Аргайлла Робертсона); паретичність лицьових м'язів: маскоподібне обличчя, асиметрія носогубних складок, нерівномірність очних щілин. Відзначаються фібрилярні сіпання м'язів язика, колових м'язів рота. Сухожильні рефлекси підвищені, іноді нерівномірні або знижені. Можуть бути табетичні симптоми (відсутність колінних і ахіллових рефлексів, порушення чутливості та координації рухів) навіть за відсутності табесу.
Відмінною ознакою прогресивного паралічу є порушення тонких моторних актів (мови і письма). Зокрема, до ранніх симптомів належать дизартрія (мова стає невиразною, змазаною).
Тривалість першої стадії хвороби - від декількох тижнів до кількох місяців.
Стадія повного розвитку хвороби характеризується тим, що на перший план виступає основний синдром - прогресуюче недоумство, яке в поєднанні з іншими психопатологічними проявами обумовлює клінічну форму хвороби.
Простій дементній формі властиве тотальне недоумство з порушенням пам'яті, благодушністю, загальною зміною особистості, розгальмованістю потягів. Ця відносно повільно прогресуюча форма є найчастішою. Для експансивної форми (класична) типовими є ейфорично піднесений настрій, бундючне, безглузде маячення величності (мегаломанічного, грандіозного характеру). Наприклад, хворий твердить, що має 2118 дітей, бочки з діамантами. Іноді відзначаються стани, шо нагадують маніакальне збудження. Однак при клінічному й експериментальному дослідженні легко виявляється характерний симптом - недоумство.
На грунті природженого сифілісу у підлітків (10-15 років) розвивається юнацький (ювенільний) параліч. Звичайно спостерігається дементна форма, нерідко в поєднанні з ознаками соматичної неповноцінності (недорозвинення печінки, залоз внутрішньої секреції та ін.) і психічного недорозвинення, які є наслідком природженого сифілісу. Часто при цій формі виявляють вогнищеві симптоми (повна рефлекторна нерухомість зіниць, атаксія, симптом Бабінського).
Остання стадія (маразм) характеризується різким виснаженням хворих, трофічними порушеннями, пролежнями. Відзначаються глибоке недоумство, розпад мови. Хворі звичайно знерухомлені, не можуть себе обслуговувати, можливі лише елементарні, некоординовані рухи. Іноді порушується ковтання. Хворі поперхуються їжею, що загрожує можливістю аспіраційної пневмонії. Порушується робота сфінктерів. Смерть настає від інсульту, захворювань, що приєднуються (пневмонія та ін.), чи фізичного маразму.
Загальна тривалість хвороби (без лікування) - близько З років. Перехід одного періоду в інший відбувається поступово.
Диференціальна діагностика прогресивного паралічу спирається на психопатологічні, неврологічні симптоми і дані серологічних досліджень на сифіліс, які відіграють вирішальну роль.
Лікування проводять у стаціонарних умовах. Воно грунтується на загальних принципах терапії паралічу, а також третьої стадії сифілісу (антибіотики групи пеніциліну, препарати вісмуту, йоду).