vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобПсихічні та наркологічні хворобиРеактивні психози

Реактивні психози


Реактивні психози - патологічні реакції психотичного рівня на психічні травми або несприятливі ситуації, які викликають страх, тривогу, образу, тугу чи інші негативні емоції.
Вирішальне значення для розвитку реактивного психозу мають характер і сила психічної травми, преморбідний фон. Реактивні психози легше виникають у осіб, що страждають на психопатію, а також у ослаблених інфекціями, соматичними захворюваннями, інтоксикаціями, черепно-мозковою травмою, тривалим безсонням, авітамінозами та ін.
Серед реактивних психозів розрізняють:
1) афективно-шокові реакції;
2) реактивну депресію;
3) реактивний параноїд;
4) істеричні психози.
Афективно-шокові психогенні реакції викликаються раптовим сильним афектом, що звичайно супроводжується страхом у зв'язку з загрозою для життя (пожежа, землетрус, повінь тощо). Клінічно ці реакції проявляються в формах реактивного збудження і реактивного ступору. При реактивному збудженні раптово виникає хаотичне немотивоване психомоторне збудження. Хворий кидається в різні сторони, кричить, молить про допомогу. Така поведінка спостерігається на тлі психогенного паморочного стану свідомості з порушенням орієнтування і наступною амнезією. Долікарська допомога.

Реактивний ступор

Реактивний ступор проявляється заціпенінням, що виникає раптово: людина застигає, не може зробити жодного руху, сказати хоча б слово (мутизм). Реактивний ступор триває від декількох хвилин до кількох годин, інколи довше. При цьому розвивається виражена атонія або напруження м'язів. Хворий лежить в ембріональній позі або витягується на спині. Очні щілини, як правило, широко розкриті, міміка відбиває переляк чи безмежний відчай. При згадці про психотравмуючу ситуацію хворий блідне або червоніє, вкривається потом; у нього з'являється тахікардія. Цей стан закінчується сном і амнезією. Психомоторна загальмованість може не досягати ступеня ступору. В цих випадках хворі частково доступні контакту, хоча відповідають коротко, розтягуючи слова. Рухи скуті, повільні. Свідомість звужена або виключена до ступеня оглушення.
У рідкісних випадках у відповідь на раптову і сильну психотравмуючу дію наступає так званий емоційний параліч: тривала апатія з байдужим ставленням до загрозливої ситуації і всього оточуючого.
Затяжні психогенні психози виступають у формах реактивної депресії та реактивного паранощу.

Реактивна депресія

Смерть близької людини, тяжкі життєві невдачі здатні викликати реакцію депресії. В цьому стані хворі пригнічені, згорблені, ходять із зігнутою головою або лежать, підібгавши ноги. Переживання сконцентровані навколо обставин, які пов'язані з психічною травмою. Думки про неприємну подію невідступні, деталізуються, стають надцінними й інколи трансформуються в маячення. Психомоторна загальмованість часом досягає рівня депресивного ступору. У випадку, коли до туги приєднуються тривога, страх або гнівливість, може розвинутись психомоторне збудження: хворі голосно плачуть, заламують руки, б'ються головою об стіну, роблять спроби самогубства. Психоз минає через певний час після розв'язання психотравмуючої ситуації або після примирення з її наслідками. При розвитку реактивної депресії фельдшер повинен забезпечити огляд хворого лікарем-психіатром, направлення його в психіатричну лікарню для запобігання самогубству й організації належного лікування. В стаціонарі призначають психотерапію, протидепресивні засоби (анафраніл, меліпрамін, амітриптилін).

Реактивний параноїд

Реактивний параноїд - патологічна реакція психотичного рівня на психічну травму чи несприятливу ситуацію. Клінічно може проявлятись різноманітною симптоматикою. В одних випадках спостерігаються маячні ідеї переслідування, ставлення, стосунку, іноді й фізичного впливу на тлі вираженого страху і розгубленості. При цьому зміст маячних ідей, як правило, відбиває психотравмуючу ситуацію; все навколишнє піддається маячній інтерпретації, набуває особливого значення. В інших випадках крім маячних ідей у хворого виникають слухові галюцинації такого самого змісту. Поведінка хворих визначається не реальною оцінкою дійсності, а їх маячними переконаннями.
Виділяють і деякі атипові форми реактивного параноїду.
В осіб, що страждають на психопатію, під впливом психотравми може виникнути кверулянтне (сутяжне) маячення. Такі хворі схильні до активної боротьби з усілякими, здебільшого уявними, недоліками, пишуть у різні інстанції скарги, протести, вимоги, з великим підозрінням ставляться до всіх, кого ця «справа» прямо чи опосередковано стосується. У людей з поганим слухом може розвинутись маячення переслідування приглухуватих. У них виникає стійка тривожна підозріливість, ідеї ставлення, переслідування. Подібні розлади можливі в тому випадку, коли людина потрапляє в іншомовне оточення і незнання чужої мови створює їй труднощі в спілкуванні. Реактивний параноїд триває різний час, може обмежится днями, а інколи затягується на місяці. Хворі на реактивний паранощ часто є небезпечними для навколишніх, а відтак потребують консультації лікаря-психіатра.