RUUA
Головна -> Шкірні та венеричні хвороби -> Еритема вузлувата

Еритема вузлувата


Еритема вузлувата - поліетіологічний синдром, в основі якого лежить ураження глибоких судин при інтоксикаціях, алергічних реакціях, у тому числі медикаментозних, гострих і хронічних інфекціях (вірусних, стрептококових, грибкових), туберкульозі, ревматизмі. У дітей вона може свідчити про туберкульозну інтоксикацію. Розрізняють гостру і хронічну вузлувату еритему. При гострій еритемі з'являється симетрична висипка на розгинальних поверхнях гомілок, на сідницях, рідше в інших ділянках, у вигляді нечітко обмежених, на вигляд плоских, глибоких, щільних вузлів (діаметром до 3-5 см), не схильних до злиття і периферичного росту. Висипка супроводжується болючістю, що посилюється під час пальпації. Шкіра над вузлами червона і поступово змінюється подібно до «цвітіння» синяка. Висипка з'являється поштовхоподібно. Можливе поєднання із багатоформною ексудативною еритемою. Можуть спостерігатися загальні явища: гарячка, нездужання, біль голови, у суглобах. Окремі елементи регресують за 10-14 днів, загальна тривалість спалаху становить 1-2 міс. Можливі рецидиви. При хронічній формі немає виражених запальних явищ і суб'єктивних відчуттів, перебіг її тривалий. Прогноз щодо видужання сприятливий.
Лікування проводять залежно від виявленої причини. Призначають антибіотики, при тяжких формах - в комбінації з кортикостероїдами, протизапальні препарати (індометацин, напросин, ібупрофен та ін.), протигістамінні засоби, калію йодид. Місцеве лікування має другорядне значення.
Профілактика полягає в усуненні зазначених факторів і своєчасному лікуванні супутніх хвороб.