vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобСтоматологічні хворобиАктиномікоз щелепно-лицевої ділянки

Актиномікоз щелепно-лицевої ділянки


Актиномікоз щелепно-лицевої ділянки - найчастіша локалізація специфічного загального запалення, спричиненого променистими грибами - актиноміцетами. Ці гриби у здорових людей можна виявити у зубоясенних кишенях, каріозних порожнинах, зубному нальоті, звідки вони можуть проникати в оточуючі тканини, викликаючи їх запалення. Не виключена ймовірність поширення актиноміцетів по ліфатичних шляхах, рідше - з плином крові.
Клініка. З'являються джерела запальних інфільтратів (гранульом) з нечіткими межами і млявим перебігом. Больові відчуття відсутні або незначні. Згодом, при злученні шкіри з підлеглими тканинами, інфільтрат набуває дерев'янистої щільності, шкіра над ним стає багрово-синюшною. Відтак у центрі інфільтрату виникають вогнища розм'якшення - процес набуває рис гострого гнійного запалення; з'являються нориці з рідким гноєм, який виділяється без помітного зменшення інфільтрату. Часто в гної виявляють крихтоподібні включення. Для неускладненого актиномікозу характерні неболючість інфільтратів і відсутність температурної реакції. Розрізняють декілька форм актиномікозу: шкірну, підшкірну, глибоку (підшкірно-м'язову), кісткову, а також актиномікоз лімфатичних вузлів. Необхідно диференціювати актиномікоз від злоякісного новоутворення щелепно-лицевої ділянки, туберкульозного ураження лімфатичних вузлів. Важливе діагностичне значення мають серологічне дослідження, шкірна проба з актиномікозатом, цитологічне дослідження виділень, які можуть містити друзи гриба.
Лікування. Головним чином специфічне: використання актинолізату за певною схемою. У випадках приєднання банальної інфекції з появою гострого запалення проводять розтин гнояка, призначають антибіотики. Хворий потребує негайного направлення до хірурга-стоматолога, оскільки зволікання з активним лікуванням може сприяти генералізації процесу, а отже, розвиткові тяжких ускладнень, аж до менінгіту.