vse-zabolevaniya.ru
ГлавнаяДовідник хворобСтоматологічні хворобиВивих нижньої щелепи

Вивих нижньої щелепи


Вивих нижньої щелепи виникає внаслідок надмірного відкривання рота, удару Найчастіше спостерігається вивих, при якому суглобова головка нижньої щелепи зміщується вперед на суглобовий горбик або розташовується попереду від нього. Вивих буває одно- і двобічний. Вивих в одному суглобі, який повторюється систематично, називають звичним.

Клініка вивіху нижньої щелепи

При двобічному вивиху щелепа висунена вперед, рот відкритий, активні рухи щелепи відсутні, при спробі пасивних рухів відчувається характерний для вивиху пружинистий опір. Жувальні м'язи напружені; спостерігається слинотеча, оскільки ковтання утруднене.
При однобічному вивиху підборіддя зміщене в протилежний щодо вивиху бік на відміну від перелому нижньої щелепи, коли зміщення його відбувається у бік перелому. Крім того, проводячи диференціальну діагностику, слід ураховувати, що при переломі можливі пасивні рухи щелепи.

Діагностика вивіху нижньої щелепи

Діагноз підтверджують за допомогою рентгенографічного дослідження. При звичному вивиху капсула суглоба і зв'язки значно розтягнуті, внаслідок чого нерідко виникають підвивихи, які хворий, як правило, вправляє сам.

Лікування вивіху нижньої щелепи

Бажано вправити вивих у перші години після його появи. Під час вправлення хворий повинен сидіти на низькій табуретці, щоб особа, яка надає допомогу, могла вільно діяти розігнутими у ліктьових суглобах кінцівками. Великими пальцями кистей, попередньо обгорнутими серветкою або рушником, тримають нижню щелепу, зафіксувавши їх на альвеолярному відростку (або зубах) у ділянці великих кутніх зубів (молярів), а рештою пальців захоплюють щелепу ззовні. Необхідно робити тиск на щелепу вниз, без ривків, і водночас назад. Переміщення суглобових головок у суглобову ямку супроводжується характерним клацанням або хрустом. Після вправлення щелепу необхідно зафіксувати м'якою пращоподібною пов'язкою. Хворим рекомендують дотримувати шадної дієти, обмежити відкривання рота на 2 тиж. При утрудненому вправленні можна застосувати провідникове знеболювання третьої гілки трійчастого нерва (1-2% розчин новокаїну вводять у ділянку напівлункової вирізки) або інфільтрувати новокаїном жувальні м'язи, щоб досягти їх розслаблення. В деяких випадках до проведення наркозу необхідно залучати анестезіолога. При звичному вивиху хворого направляють до лікаря-ортодонта для виготовлення спеціального протезу, який обмежує відкривання рота, або до хірурга-стоматолога для вирішення питання про оперативне лікування.